Ужгородський замок

Місце прийняття Ужгородської унії, таємниця гербу й неприступні стіни: чим багата історія Ужгородського замку

Ужгородський замок ХV-XVІІІ ст. — найдавніша і найцінніша історико-архітектурна будова Ужгорода. Згадки про існування укріплення Гунг зустрічаються ще в угорських літописах ХІІІ століття, коли угорці переходили Карпатські перевали у Тисо-Дунайську низовину у ІХ столітті.

У документах також описується мужній слов’янський князь Лаборець. Дружина князя зазнала поразки від угорців, а його самого вбили у Східній Словаччині біля річки, що тепер має назву Лаборець. Мініскульптура лицаря, прив’язаного до меча, встановлена на мурі при вході до замку на його честь. Скульптор Михайло Колодко зобразив його саме так, адже за легендою угорці стратили князя, саме втопивши у річці.

У річку Лаборець впадає Уж. У кінці ХІІІ — на початку ХІV століття Ужгородський замок значно укріплюється, розпочинається будівництво кам’яної фортеці.

Джерело фото: Закарпатський обласний краєзнавчий музей

На подвір’ї замку, у місцевій церкві Святого Юрія, у 1646 році прийняли Ужгородську унію. Вона стала приводом для визначальної події на Закарпатті — створення уніатської (греко-католицької) церкви. Акт об’єднання 63 православних закарпатських священників з католицькою церквою проголосили після урочистої літургії, що відбулася у замковому костелі. На жаль, він не зберігся до наших днів.

У 1728 році в Ужгородському замку розгорілася велика пожежа, що зруйнувала і церкву Святого Юрія. Замкові фортифікаційні споруди відновили до 1737 року, але храм так не відбудували.

Працівники історичного факультету кафедри археології спільно зі студентами кілька років поспіль проводили розкопки фундаменту церкви: знайшли мечі, монети, медальйони, елементи одягу та рештки кісток.

Таємнича історія герба

Джерело фото: Закарпатський обласний краєзнавчий музей

Герб Ужгородського замку тісно пов’язаний з родиною Другетів, що були його володарями протягом тривалого часу.

За легендою, на гербі замку були розміщені чотири шпаки — символ родини Другетів. З часом три птахи з герба таємничо «зникли» і залишився лише один.

Джерело фото: Закарпатський обласний краєзнавчий музей

Дослідник і археолог Тиводар Легоцький, чию іменну виставку розкопаних знахідок Закарпаття можна відвідати в замку, зазначав, що цьому можна знайти наукове пояснення.

За його словами, кам’яна плита, яка збереглася до наших днів, була добряче потріскана, а нижня її частина — майже повністю втрачена. Крім того, не виключають і той факт, що протягом століть графи Другети обіймали різні посади, тож родинна геральдика могла трансформуватися.

Реконструкції

За свою історію Ужгородський замок зазнав кілька реконструкцій. Розповідаємо про деякі з них:

Реконструкція під вогнепальну зброю.

Архітектори Ужгородського замку були італійськими інженерами, які провели повну реконструкцію замку, налаштувавши його під вогнепальну зброю та залпи гармат. Це відбулося в результаті розвитку вогнепальної зброї та необхідності захисту від зовнішніх загроз.

У 1598 році у головний корпус вбудували вхід та звели головну будівлю замку — палац. Над в’їзною брамою корпусу досі закарбована ця дата, як одна з ключових.

Кам’яні укріплення.

Після зруйнування замку татаро-монгольськими військами в середині ХІІІ століття король Угорщини Белла IV наказав побудувати кам’яні укріплення та замки для захисту кордонів країни. У 1658 році було зведено в’їзд до фортеці, про що свідчить напис над вхідною аркою «А.D. 1658». Ці елементи збереглися до наших днів.

Реконструкція в кінці XVI століття.

Зміни здійснили з використанням найновітніших досягнень фортифікаційного будівництва. Через рів зі сходу архітектори вирішили перекинути міст. Спершу він був підвісний, а нині — перетворився на дерев’яний міст на опорах.

У результаті всіх змін Ужгородський замок став унікальним зразком романської архітектури, що поєднує в собі оборонні споруди й декоративні елементи.

Який вигляд замок має нині

Ужгородський замок розташований поруч із центром міста, на вулиці Капітульній. Нині використовується як Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, де знаходиться найбільше зібрання пам’яток з історії, етнографії і культури українського Закарпаття.

З трьох боків фортеця оточена вирубаним у скелі 15-20-метровим ровом завширшки й 5-10 метрів глибиною. З північного сходу її захищає круте урвище.

У палаці — двоповерховій споруді у стилі ренесансу — нараховується 40 кімнат.

5 фактів, які треба знати, якщо ви збираєтеся відвідати Ужгородський замок

На території фортеці можна знайти фундамент церкви Святого Юрія, найстарішого храму Ужгорода, перші згадки про який датовані 1248 роком. Нерідко там можна зустріти археологів і розпитати більше про цікаві знахідки під час розкопок.

Як кожний високоповажний замок, Ужгородський має свого привида.

Коли будівлею володів граф Другет, сусіднє воєводство хотіло її захопити та таємно надіслало до міста польського шляхтича. Він приїхав до Ужгорода і випадково познайомився з прекрасною донькою Другета. Молоді люди покохали одне одного, і дівчина розповіла всі потаємні секрети замку обранцю.

Серед них — і таємний хід, який знала лише її сім’я. Дізнавшись про зраду, батько наказав живцем замурувати дочку в стіні замку, а воєводу — вбити. Відтоді щоночі в замку з’являється примара дівчини, яку називають Білою Дівою. Вона нібито шукає свого коханого, а вранці, так і не знайшовши, зникає.

Якщо ви зараз закохані, не змарнуйте можливості загадати бажання! У замку є колодязь глибиною 40 м, що за легендою виконує мрії тих, чиє серце б’ється в такт любові. Також подейкують, що у повний місяць високосного року з колодязя чується виття вовка, що є прокляттям воєводи.

Джерело фото: Закарпатський обласний краєзнавчий музей

А укриття є? Є! Ужгородський замок має міцні кам’яні укріплення й просторі підземні каземати, що служили прихистком під час облоги. Тож у разі повітряної тривоги ви завжди можете спуститися вниз і перечекати небезпеку з неба. Символічно, що замок неодноразово зазнавав облог, але жодному ворогу так і не вдалося його захопити.

Джерело фото: Закарпатський обласний краєзнавчий музей

Ужгородський замок — один із найвідвідуваніших туристичних об’єктів України. Щороку його відвідує понад 150 000 туристів. А у 2009-му локація виборола 2-ге місце у конкурсі «7 чудес Закарпаття».

Години роботи та скільки коштує вхід

Вхідна плата за відвідування музею для дорослих — 130 грн, для пенсіонерів – 100 грн, для студентів – 100 грн, для дітей шкільного віку – 60 грн, а для дітей дошкільного віку – безоплатно.

Ужгородський замок та краєзнавчий музей поряд працюють з 10:00 по 17:00. Понеділок — вихідний.

Якщо ви хочете відвідати локації при зачинених експозиціях і виставках, це вартуватиме: для дорослих – 65 грн, для пенсіонерів – 50 грн, для студентів – 50 грн, для дітей шкільного віку – 40 грн, а для дітей дошкільного віку – безоплатно.

Плата за відвідування замку та краєзнавчого музею здійснюється окремо.

Які ще послуги можна придбати

Обслуговування екскурсійних груп і окремих відвідувачів на території та в приміщенні музею: для дорослих – 500 грн, для студентів – 450 грн, для дітей шкільного віку – 400 грн, тематична екскурсія – 500 грн.
Проведення консультації з питань збереження, дослідження, консервації та реставрації культурних цінностей – 400 грн (1 година).
Проведення театралізованих свят, фестивалів, конкурсів, спортивно-розважальних, оздоровчих, обрядових заходів – 4000 грн.
Проведення виставок книг і творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва (терміном до 14 календарних днів) – 5000 грн.
Надання послуг з організації та/або проведення культурно-масових та наукових заходів, науково-практичних конференцій – 3500 грн.
Показ слайд-фільмів, кінопрограм, лазерних шоу – 3500 грн.
Проведення фото-, відеозйомок, території музею – 1500 грн (робоча група до 3 осіб, тривалістю до 1 години).
Проведення фото-, відеозйомок приміщень, окремих експозицій музею – 1500 грн (робоча група до 3 осіб, тривалістю до 1 години).
Ксерокопіювання, сканування документів з фондів музею: формат А-4 (1 сторінка) – 130 грн; формат А-3 (1 сторінка) – 170 грн.
Фотографування, мікрофільмування, музейних предметів (власною фототехнікою): 200 грн (1 музейний предмет); 750 грн (1 неопублікований рідкісний музейний предмет).
Формування бібліографічних списків для курсових, дипломних та наукових робіт, каталогів для особистих бібліотек підприємств, установ та організацій – 400 грн (для 1 особи на один день).
Фотокопіювання, репродукування, ксерокопіювання, сканування, фотографування, мікрокопіювання, створення цифрових та тривимірних копій з книжок, брошур, газет, журналів з архіву бібліотеки музею: формат А-4 (1 сторінка) – 30 грн; формат А-3 (1 сторінка) – 40 грн.