У центрі Ужгорода, поруч зі старовинним замком та музеєм архітектури і побуту під відкритим небом, знаходиться ботанічний сад. Він є підрозділом Ужгородського національного університету (УжНУ), у 1979 році рішенням Ради міністрів УРСР був оголошений пам’яткою садово-паркової архітектури республіканського значення.
Колись Ужгород пишався різними колекціями цікавих рослин. Найбільш знана – сад вчителя гімназії Іштвана Лаудона, який з 1896 року зібрав у закарпатське місто дерева та квіти з усього світу. Від саду Лаудона донині зберігся крихітний шматочок. Невеличкий і зараз просто міський парк залишився і від колишньої території, яка була місцем полювання володарів Ужгорода – Другетів, її ще називали звіринцем. І вкрай мало хто знає про колишній сад церковного діяча Івана Кутки на узвишші нинішньої вулиці Берчені (колись Болотної), який називали поселенням самітника.
Рішення про створення ботанічного саду Ужгородського університету прийняли після Другої світової війни, з приходом радянської влади – 28 листопада 1945 року. Для цього виділили 4,5 гектари на правому березі річки Уж біля нинішньої вулиці Івана Ольбрахта. У 1979 році за рішенням Ради Міністрів УРСР ботсаду додали ще понад 83 га земель радгосп-заводу «Ужгородський» та місцевого лісгоспу. Складно співвіднести ботсад у центрі Ужгорода і ці «додані» території, бо вони залишаються на перший погляд звичайним лісом на околиці мікрорайону «Шахта».
Власне створювати ботанічний сад у центрі Ужгорода почали у 1946-му, адже спочатку потрібно було розчистити територію і підготувати її для закладки наукової колекції рослин. Раніше на цій місцевості були 2 «звичайні» сади, там росли майже сотня горіхів та інші дерева і кущі: яблуні, груші, черешні, вишні, алича, бузина, шипшина, ожина, верба. Ботсад УжНУ розташований на трьох терасах, висотна різниця між ними – 22 метри. Приблизно третина всієї площі знаходиться на першому та другому рівнях вище рівня річки, а решта спускається до заплавної зони. Ґрунт складається з вулканічних порід, покритих шаром суглинкових окультурених.
За різними даними останніх років у колекції ужгородського ботсаду налічується близько 3900 видів рослин, є серед них і червонокнижні, і реліктові, екзотичні.
Значної шкоди збірка рослин зазнала в 1998 році, коли масштабний осінній паводок знищив колекційні ділянки багаторічників та розсадники. А взимку тоді ж снігопади пошкодили теплиці і постраждала колекція рослин закритого ґрунту. Втрату, вважається, досі не вдалося повністю відновити. Хоча значну допомогу науковцям Ужгорода надають інші ботанічні сади з усього світу.
На вході до ботанічного саду Ужгородського університету встановили велике вертикальне зображення герба України – тризуба. Він створений з вічнозеленого самшиту, який часто використовується для декоративного дизайну.
Рослини у ботанічному саду розміщені за географічним принципом. Створено ділянки американської, кавказької, середньоазійської, китайської, далекосхідної флори.
У відкритому сквері – понад 130 різних видів хвойних дерев: тис, секвоя, кипарис болотний та інші, вони добре тут акліматизувалися. Серед них є рідкісні види – сосна Веймутова, гігантська секвойя, вічнозелений та болотний кипариси та чимало інших. Власне закарпатська флора у ботсаду налічує близько 400 різних видів. Гірських видів рослин – понад 150, їх можна побачити на альпійській гірці. Також тут 45 видів унікальних рослин, серед них 21 вид, що занесений у «Червону Книгу України», для них виділили спеціальну ділянку.
Не треба дертися на гірські скелі, щоб побачити легенду Карпат – шовкову косицю – едельвейс: можна подивитися на нього в Ужгородському ботсаду. А ще – на рослини, самі назви яких заворожують: мамонтове дерево, гінго дволопатеве, тюльпанне дерево, гліцинію китайську, клен цукровий, білі сакури, вавилонську вербу, бальзамічну тополю, софору японську, вербу пані Матсуди, падуб гостролистий, криптомерію японську, кунінгамію ланцетну і багато інших. Деякі з цих видів ростуть і просто на вулицях обласного центру Закарпаття.
Різноманітність видів магнолій – близько десятка – одна з найяскравіших особливостей ботсаду. Вражає розарій із понад сотнею видів. Серед інших декоративних рослин – 25 видів хризантем, два десятки видів ніжних лілій і близько півсотні видів гладіолусів, колекція рододендронів, які ще називають червоною рутою.
Спеціально для тропічних та субтропічних рослин облаштували оранжерею. Вона стала домівкою для близько п’ятисот різних видів рослин, серед яких колекції азалій, камелій, гарденій, індійських бананів, інжиру, алое, агави та саговника (50-річної викопної реліктової папороті), мімози, лавра, евкаліпта, папаї, близько десятка видів пальм та сотень кактусів і сукулентів. Банан та інжир цвітуть і плодоносять упродовж усього року. Постійно в ботанічному саду ведеться наукова робота, працюють лабораторії, займаються і викладачі, і студенти університету, виводять нові сорти, зокрема плодових дерев, декоративних квітів та кущів.
Серед рослин на території ботсаду живуть і чимало птахів, комах, якось працівники показали на загал полоза, наголошуючи, що плазун зовсім безпечний і навіть оповиває знану чашу, яка є символом медицини.
У ботсад в Ужгороді цікаво приходити будь-якої пори року, майже весь рік там щось квітне, буяє фарбами, вражає ароматами і цікавинками рослинного світу зі всієї планети.
Для даної публікації також використано матеріали з наступних публічних джерел: офіційний сайт УжНУ, Вікіпедія, сайт Travels.in,ua