Ужанська долина простягається від Ужоцького перевалу до обласного центру вздовж річки Уж. Прадавні ліси, історичні та архітектурні пам’ятки, колоритні села та культурні традиції роблять цей край унікальним. Автори проєкту «Пізнай Ужанську долину» розробили перші 6 маршрутів цією частиною Закарпаття. Подорожувати можна як групою, так і самостійно з аудіогідом, завантаживши мобільний додаток izi.travel.
Аби бодай трохи пізнати Ужанську долину, найкраще сісти на велосипед і їхати в… Перечин. Тут найбільш ефектним попри інші принади міста буде лавандова гора, яка щороку квітне в кінці червня – на початку липня. Власник фермерського господарства «Лавандова гора» Юрій Качур розповів, що лише 4 з 24 різновидів лаванди витримують наш клімат – засухи по 3 тижні і морози до -25. Зупинилися на Lavandula angustifolia, яка вважається і декоративною, і лікарською. У господарстві, яке нині простягнулося вже майже на 10 га, залучена вся сім’я Качурів. З лаванди виготовляють ефірну олію, конфітюр, сироп, чаї, печиво, настоянку лавандівку, антисептик.
З Лавандової гори можна побачити красивий гірський масив і найвищу вершину цієї місцевості – Полонину Руну. Це найвищий масив у Західній частині Закарпаття, підйом на який можна поєднати з відпочинком у відомих чанах. Дорогою можна помилуватись 3 водоспадами.
Одразу за Перечином не можна пропустити Лемківської садиби – хати-музею, у якій відтворено домашній побутовий інтер’єр початку ХХ ст. місцевих лемків – однієї з етнографічних груп українців. Звідси відкривається чудовий краєвид на Ужанську долину, село Новоселицю і гору Соколув Камінь. Згідно з офіційними документами, лемківська хата збудована у 1902 році для місцевого музики Павла Ковача, який грав на скрипці на весіллях. У дворі Лемківської садиби проводять фестивалі та народні гуляння.
У селі Мирча автентичне поселення волохів – унікальної етнічної групи людей, що живуть на Закарпатті з ХІІІ ст. Волохи мають румунське коріння, колись вели кочовий спосіб життя, але осіли і вже довгий час проживають на постійних територіях. Традиційне ремесло волохів — різьбярство.
Мандруючи Ужанською долиною не можна пропустити Середнянський замок. Ту треба пам’ятати, що історія про те, що його заснували тамплієри — міф. А ще необхідно зазирнути в село Лази, до палацу Плотені. А ще цікаво подивитися на старий металевий Сімерський міст 1944 року, тисячолітні дуби в селі Стужиця побути на умовному місці перетину кордонів Словаччини, Польщі та України.
Подорожуючи Ужанською долиною ви просто мусите скуштувати торт «Ужанська долина». Його створила Галина Репарюк, засновниця бренду Gallia sweet-shop, власниця двох кондитерських у Великому Березному та Перечині. Торт “Ужанська долина” символізує Ужанську долину, Великоберезнянщину та місто Великий Березний. Він створений виключно з місцевих продуктів: об’єднала волоський горіх, сметану, яйця, крем-сир, вершки, яфину і зовсім мало борошна – 16 г на весь торт вагою 900 г.