Малий Ґалаґов — це урядово-житловий квартал Ужгорода, побудований в часи, коли місто і решта Закарпаття входили до складу Першої Чехословацької республіки. Сьогодні це одна з окрас міста, розташована впритул до старого центру.
Назва кварталу — топонім, що походить від італійського «lago» — озеро. Це незвичне звучання пов’язане з часами трьохсотлітнього панування італійського роду Другетів в Ужгороді. Напевно, в 16–17 століттях навесні, коли гірська річка Уж затоплювала цю територію, ця місцина дійсно нагадувала озеро. Інша ж назва району — Болотина.
У період між двома війнами XX століття на Малому Ґалаґові відбулося найбільш масштабне і продумане будівництво в історії міста. Весь комплекс із кількох десятків будівель, що з’явилися тут у цей час, належить до міжвоєнної архітектури модернізму.
Керівництво Першої Чехословацької республіки вливало в розбудову Ужгорода значні кошти. Розробкою міста займали тогочасні видатні архітектори. Малий Галагов проєктував урбаніст, доктор архітектури, професор Технічного університету Брно Адольф Лібшер.
Сьогодні Малий Ґалагов — на диво показовий містобудівний комплекс, де сконцентровано виняткове для Східної Європи розмаїття будівель модерністської архітектури. Тут розташовані не лише колишні адміністративні будівлі різних управлінь, як цивільних, так і військових, колишні суди, заклади охорони здоров’я, освітні, соціальні заклади, пошта тощо. Таке собі «місто у місті». Цікаво, що більшість будівель зберегли свою первісну функцію: тут розташована обласна держадміністрація, дитяча поліклініка та лікарня, ужгородська міська рада, нацбанк, медична кафедра Ужгородського університету, головпошта тощо.
Адольф Лібшер спроєктував для цього кварталу окремі житлові будинки, будівлі окружного та крайового судів, а також в’язницю. Ужгородська в’язниця на той час була наймодернішим пенітенціарним закладом Першої Чехословацької республіки.«Це був надзвичайно просторий та світлий комплекс із використанням інноваційних будівельних технологій та нових стандартів гігієни, — розповідає дослідниця архітектури модернізму Ліна Дегтярьова. — Нині в Україні це єдина в’язниця із прозорим дахом над атріумом і такою ж прозорою підлогою галерей зі склобетону та систем призматичного освітлення Duplex-Prismat — справжнє технологічне диво міжвоєнної доби».
Окраса комплексу — монументальний палац Земського уряду, зведений у 1932–1936 роках за проєктом братиславського архітектора Франтішека Крупки. Сьогодні тут розташована Закарпатська обласна державна адміністрація. Будівля Земського уряду була оснащена двома пасажирськими ліфтами неперервної дії — патерностерами, один з яких працює і в наш час. Це єдиний ліфт такого типу в Україні, а його назва походить від латинського словосполучення Pater noster — «Отче наш».
Цей історико-архітектурний ансамбль ще в радянські було визнано пам’яткою містобудування місцевого значення, втім досі більшість будівель кварталу не мають окремого охоронного статусу як пам’ятки архітектури. Час робить свою роботу і деякі будівлі почали руйнуватися. Активісти Ужгорода у 2019 році ініціювали процес номінування Малого Ґалагова до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, який передбачає також і паспортизацію всіх будівель та інших невідкладних рятівних заходів.