Між сучасними вулицею Собранецькою і Набережною Незалежності в Ужгороді у 1886-1895 роках учитель класичних мов і природничих наук Ужгородської Королівської католицької гімназії доктор філософії Іштван Лаудон посадив сад екзотичних дерев із усього світу.
Хто він – закоханий в рослини і подорожі професор гімназії? І чи висаджені ним екзоти все ще ростуть в Ужгороді?
Корінний ужгородець Іштван Лаудон закінчив Будапештський університет, захистив дисертацію і повернувся додому навчати ужгородських гімназистів. Понад усе професор любив подорожувати і щедро ділився враженнями від своїх мандрівок. Побував у Трієсті й Парижі, Єгипті та Відні, відвідав Боснію і Герцеговину. З усіх подорожей привозив додому описані в дорожніх замітках спогади, які друкувалися в ужгородських газетах (наприклад, «Дорожні замітки про Боснію та Герцоговину» (1892), «Праця єгипетських каменотесів над скульптурами та інші відомості» (1897).
Викладацький хист знаходив відгук у слухачів його лекцій про країни, в яких побував, їх звичаї, географію, архітектуру, флору та фауну. Популярність лекцій була настільки великою, що з вдячності його знайомі привозили зі своїх мандрівок у подарунок професору натуралістичні цікавинки. Привезена Лаудоном з Єгипту рука мумії довгий час зберігалася в музеї Ужгородської гімназії.
Можливо, відвідини професором Версальських та Віденських парків надихнули його на думку створити власний диво-сад позаду свого будинку. На той час (а був це кінець 19 століття) територія від теперішньої Собранецької аж до русла Малого Ужа була неосвоєною, і цю ділянку, за переказами істориків і старожилів, 24-річний Іштван Лаудон за допомогою гімназійних колег викупив у магістрату для облаштування своєї мрії.
Першими у 1886 році висадили привезені з поїздок саджанці рідкісних дерев, декоративних кущів та екзотичних трав’янистих рослин. Із саду Іштвана Лаудона поширилися Ужгородом магнолії та реліктове дерево ґінкго. Цілком можливо, що й сакури на Закарпатті беруть свій початок із парку професора.
Сад із роками почав налічувати понад сотню видів екзотів. Тут росли різні види дубів, болотні кипариси, тсуги і сосни, вірджинська, канадська, китайська, нормандська ялини, китайське мильне дерево.
Європейську славу творінню Іштвана Лаудона принесла офіційна відзнака парку як одного з найкращих молодих парків Австро-Угорщини.
На думку сучасників, професор був не стільки фахівцем в ботанічній чи зоологічній галузі, скільки освіченим натуралістом із широкими колом інтересів. Зоологічний музей УжНУ зберігає колекцію рогів ссавців, зібрану Іштваном Лаудоном та передану музею його нащадками. У фондах Закарпатського краєзнавчого музею зберігається ботанічна колекція, зокрема, гербарії рослин, зібраних на узбережжі Адріатичного моря, та унікальні знахідки в Карпатах. На Марамарощині 1902 року Лаудон знайшов кілька екземплярів Elshotzia Patrini, зробивши тим самим наукове відкриття.
Проте з часом у величного парку, який опинився в центрі міста, почали «відщипувати» окремі ділянки. Остаточне подрібнення парку відбулося через прокладення сучасної вулиці Ференца Ракоці перед Другою світовою війною.
Зараз від зеленої перлини старого Ужгорода залишився клаптик саду площею 0,4 га біля дитячої лікарні, який у 1972 році міська влада оголосила парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. За реєстром 1947 року, на збережених в районі вулиць Собранецької, Ракоці, Довженка клаптиках саду зростало біля 100 видів дерев та кущів. У 1985 році їх налічувалося 28, нині ж – близько 10. Залишилися найстаріше на Закарпатті дерево гінкго дволопатевого, кипарис болотний, магнолія Суланжа (форма «Александріна»), бук лісовий ряболистий, тис ягідний, криптомерія японська, кипарисовик Лавсона, тсуга канадська, сосна чорна австрійська і туя велетенська 1906 року посадки.
Кілька дерев ще ростуть і біля колишнього будинку Іштвана Лаудона на Собранецькій, 27: величний гінкго дволопатевий, сосна і дуб. На верхньому поверсі будинку залишився й настінний розпис, з якого на гостей дивляться такі любі великому мрійнику-природолюбу екзотичні краєвиди.
Вдячні ужгородці за підтримки уряду Угорщини у 2018 році відкрили в парку Лаудона біля дитячої лікарні міні-скульптурку Лаудона роботи «батька» більшості крихітних ужгородських пам’ятників Михайла Колодка. А про колишню ботанічну перлину розповідає перехожим інформаційний стенд.
Для даної публікачії також використано матеріали з наступних публічних джерел: видання “Закарпаття онлайн”, Вікіпедія, видання “РІО”