Філіал Народного банку Чехословацької республіки
Одна з найбільш визначних будівель кварталу Малий Галагов в Ужгороді, який звели в роки, коли Закарпаття між Першою та Другою світовими війнами входило до складу Чехословаччини, – будівля Народного банку Чехословацької республіки.
На березі річки Уж, зараз це набережна Незалежності, біля липової алеї, будинок вражає і розмірами, і монументальністю. У часи зведення його часто називали палацом. Архітектор – чеський фахівець Франтішек Шрамек – проєктував також філії Народного банку Чехословацької республіки у чеських Пльзні та Оломоуці.
Споруду біля набережної Ужа відносять до неокласицизму. Особливо дивує, наскільки банк ідеально вписаний у місцевість – довгий фасад ніби увігнутий і вигинається разом із поворотом у цьому місці річки, а коротший фасад із центральними дверима – навпаки, ніби випуклий. Центр триповерхової будівлі «тримають» чотири алегоричні жіночі скульптури.
Центральний фасад має портал зі словацького риоліту – цей природний камінь вирізняє стійкість до впливу хімічних речовин, перепадів температур, щільність та здатність витримувати сильні навантаження.
Генеральним підрядником будівництва, яке завершили у 1932-33 роках, було локальне підприємство Havlík&Říčař. Фірму інженерів Гавліка і Ржічаржа створили в Ужгороді і в 1930-х роках вона виграла кілька великих замовлень, серед яких і будівля Народного банку.
Мало хто в Ужгороді бачив багато приміщень всередині будівлі цього банку – в останні десятиліття там була розміщена філія Національного банку України. А в 2017 році Закарпатська обласна рада отримала повідомлення, що у зв’язку з ліквідацією Управління Національного банку України в Закарпатській області (поштова адреса: пл. Пушкіна, 1,) реформуванням регіональної мережі Національного банку України, з 1 грудня 2017 року припиняється приймання поштової кореспонденції, надісланої до Національного банку за цією адресою. Певний час будинок просто пустував, а зараз кілька кабінетів у ньому займають працівники Рахункової палати України.
Фахівці з дослідження архітектури Ужгорода, які нещодавно побували всередині, відзначають, що інтер’єри збережені добре. Це – оздоблення з різних видів мармуру, є вітражі, ліхтарі в стилі ар-деко та художні деталі зі сплаву міді з цинком. Є і вишукані терраццо – наливні підлоги за інноваційною на той час технологією виготовлення венеціанських мозаїчних підлог із використанням суміші з цементу, кам’яної крихти та різних барвників, яку згодом шліфували та полірували. Про матеріали, які використали при будівництві, свідчить і те, що наприкінці літа 2021 року місцева преса повідомляла: з будівлі вкрали мідні підвіконники.
«Адресар Чехословацької республіки» на 1930-й рік містив назви та адреси дев’яти банківських установ в Ужгороді, хоча місто тоді налічувало лише близько 20 тисяч населення.
Першою із чехословацьких банків у 1920-му почала діяти філія «Аграрного банку». А найбільш відомим і з найбільш стрімким та успішним розвитком був «Подкарпатський банк». У ньому працювали чимало людей, які залишилися в історії Закарпаття, на честь яких названі вулиці у багатьох містах краю. «Подкарпатський банк» створили у 1920 році як акціонерне товариство, його ідейними натхненниками вважають Августина Волошина (згодом президента держави Карпатська Україна) та греко-католицького єпископа у США В. Такача. Гроші для основного капіталу банку – 5 мільйонів чеських корун – зібрали американські емігранти, які переважно і стали акціонерами. Філії цього крайового банку поступово відкрилися в Пряшеві, Михайлівцях (зараз Словаччина) та закарпатських Мукачеві, Хусті, Рахові, Виноградові, Тячеві, Ясіні, Солотвині, Вилоку.
Банки дуже допомагали розвитку краю, людям. До прикладу, «Подкарпатський банк» у голодному 1920-му привіз із Румунії понад півсотні вагонів кукурудзи і продав місцевому населенню майже за закупівельною ціною. Для зйомок художнього фільму «Корятович» у 1922 році надали 700 000 чеських корун кредиту і зберігали в банку копію кінострічки. А юним пластунам банк давав ощадну книжку з однією чеською коруною. Користуватися книжкою можна було, коли на рахунку було 20 корун, які зібрав пластун – так дітей привчали дбати про гроші.
Будівля Народного банку в Ужгороді, яка, як і весь урядово-житловий квартал Малий Галагов, вже скоро століття стоїть на колишніх болотах, куди під час повноводдя виливався Уж, є яскравою пам’яткою серед унікальних будівель, зведених творчо, але з до дрібниць продуманою зручністю для тієї функції, яку вона призначалася виконувати.
Для даної публікації також використано матеріали з наступних публічних джерел: Вікіпедія, Локальна історія, Ужгород модернізм