Ще на початку 2000-х років ужгородська родина Панових, зокрема дипломат, юрист і викладач Ужгородського національного університету Ален Панов та очільник Мукачівської греко-католицької єпархії єпископ Мілан Шашік ініціювали створення навпроти пам’ятки архітектури національного значення –Ужгородського кафедрального собору – невеличкого скверика на честь імператриці Марії Терезії.
У щільній забудові центру Ужгорода і Замкової гори «просилося» місце, де можна було б присісти і детально розглянути величний собор та резиденцію єпископів Мукачівської греко–католицької єпархії, мереживо унікальної будівлі, подумки торкнутися духовної величі цього місця. Ще одна ідея – віддати шану імператриці Марії Терезії, за часів якої було чимало зроблено для розвитку Ужгорода. Зокрема, місто стало регіональним центром, бо до нього перенесли управління новоутвореної греко-католицької єпархії, яка об’єднала кілька комітатів на землях нинішніх не лише Закарпаття, а й частин Словаччини, Угорщини та Румунії. За правління Марії Терезії відбулася реформа освіти – у 1777 році видали шкільний статут для Угорського королівства Ratio educationis та Маніфест про урбаріальну (земельну) реформу (1767 р.).
Для створення скверика вирішили об’єднати в єдиний простір ділянки: ту, яка належала Алену Панову з тією, що перебувала у розпорядженні греко-католицької єпархії.
Частину скверу відкрили та освятили у січні 2015 року. Пам’ятник Марії Терезії із бронзи створив скульптор Богдан Томашевський. Особливість монументу: імператриця – не пишна велична дама зрілих років, якою її зображають зазвичай, а чарівна тендітна молода жінка, навіть її руки, постава, вбрання свідчать про благородство. Біля постаті – підставка із книгою на підкреслення духовного та освітянського розвитку, який здійснювався за правління Марії Терезії.
Поруч – меморіальний комплекс «Пантеон Замкового Кварталу» – рельєфні портрети історичних осіб, які багато зробили для розвитку Ужгорода та краю. Серед них:
Стефан І Святий (967 – 1038) – перший угорський король, який прийняв хрещення та заклав основи Угорської держави;
король Карл Роберт із французької династії Анжу (1288–1342), він передав Ужгород Другетам;
– Філіп Другет (1290 – 1327) – граф, найближчий соратник Карла Роберта, палатин (друга особа після короля, відав королівською скарбницею, загалом впродовж історії палатин об’єднував функції прем’єр-міністра та верховного судді, обирався сеймом Угорського королівства). Династія Другетів володіла Ужгородом понад 350 років, із ними пов’язують розбудову Ужгородського та Невицького замків;
– Міклош Берчені (1665 – 1725) — граф, один із лідерів угорського антигабсбургського національно-визвольного повстання Ференца Ракоці ІІ. Із дружиною Крістіною Чакі вони є найбільш відомими власниками Ужгородського замку, перетворили місто на важливий політичний та культурний центр;
– Андрій Бачинський (1732 – 1809) – перший повноправний греко-католицький єпископ, при якому Ужгород став центром єпархії, єпархії також передали тоді Ужгородський замок та територію довкола.
Іншу частину скверу, на ділянці, яка була у віданні єпархії, – відкрили у червні 2016 року. Встановили статую Діви Марії, прототип якої був там до знесення фігури більшовиками наприкінці 40-х років.
Меморіальний комплекс скверу зведений за участі художників Анатолія та Наталії Тесовських, дизайнерів Івана та Анни Іваниш, ландшафтного дизайнера Віктора Мешко та керівника робіт Михайла Собрана.
На урочисте відкриття першої, з Марією Терезією, частини скверика, прибув тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, він відзначив, що ужгородська ініціатива свідчить про прагнення жити в єдиній європейській родині.
А вже у квітні 2015-го на цій локації започаткували новітню традицію: нагороджувати орденом Марії Терезії видатних сучасників, які багато зробили для розвитку Закарпаття та його обласного центру. Як пояснив засновник відзнаки, професор УжНУ Ален Панов: «Цей орден є своєрідною платформою для об’єднання людей, які сьогодні творять історію нашого краю, тих, хто своєю працею вже сьогодні досяг значних успіхів, які самі по собі є точками зростання. Цей орден аполітичний: він ніколи не присуджується людям, які є активними в політиці. Передусім це важливо тому, що хочемо відзначити саме діяльність від серця, діяльність людей, які не мають якихось додаткових привілеїв. Маю надію, що така ідеологія ордена буде збережена».
Перший орден Марії Терезії тодішній міністр освіти і науки України Сергій Квіт вручив керівниці Студії сучасного танцю «БЛІЦ» Олені Камінській. Згодом відзнаку в різні роки також отримували: шоколатьє Валентин Штефаньо, генеральний директор підприємства «Фішер-Мукачево» Василь Рябич, дослідник Невицького замку Олександр Дзембас, єдиний в Україні орендар середньовічного Чинадіївського замку (на Мукачівщині), який його рятує споруду від руйнації і проводить там мистецькі акції – Йосип Бартош.
У серпні 2015 року сквер відвідало подружжя австрійських ерцгерцогів та королівських принців Угорщини Шандор та Герта Маргарет фон Габсбург-Лотрінген. Тоді вони відзначили нагородою Алена Панова, а вже з наступного року взяли орден Марії Терезії під свій патронат. Ерцгерцог наголошував, що Марія-Терезія – символ розвитку і позитивних перетворень, толерантності та взаємоповаги, а створення в Ужгороді за приватної ініціативи скверика з її монументом – приклад поваги до спільної європейської історії.
Для даної публікачії також використано матеріали з наступних публічних джерел: персональний сайт Алена Панова, Вікіпедія, онлайн видання “Закарпаття онлайн”, онлайн видання “Карпатський обєктив”