"Lebet" - керамічний посуд

Про дім, нові традиції та сенси.

Власниця Simple Home Store в Ужгороді Марина Гутлебет заснувала бренд — Lebet — що є частиною її прізвища, під яким і виходять колекції посуду.

Про ідею створення власного крафтового виробництва Марина Гутлебет мріяла давно. Були спроби колаборації з різними керамістами, пошуки нових сфер, зрештою почала освоювати кераміку самостійно.

Усвідомлення того, що люди вже не хочуть купувати просто так, що їм не так цікаві речі, які не несуть жодного сенсу й надихнуло пані Марину ствоювати щось цінне, що має свою історію, про що можна розповісти.

Всі вироби Lebet комбінуються між собою та гармонійно доповнюють один одного формою, змістом і сенсами. Різні колекції, але одна спільна лебедина історія про дім, що надихає.

Посуд розписаний вручну. Матеріал порцеляна. Власноруч розмальовується вже готовий посуд надглазурними фарбами з додаванням препаратів на основі благородних металів і випалюється при температурі 810 градусів.

Коли формували сенс та ідею Новорічно-різдвяної колекції, опиралися на внутрішній стани дитини, яка щиро вірить у дива, очікує подарунків і невпинно радіє життю кожного дня в передчутті свят. На кожному виробі із цієї колекції є напис “Час справжніх див”. Колекція не дасть вам забути про це і буде чудовим нагадуванням, що дива існують.

До Дня закоханих випустили серію посуду і назвали її рядком з поезії Ліни Костенко — “Крилатим грунту не треба”. В колекцію увійшли тарілка і чашка. Ліна Костенко написала цей вірш у 1958 році, перебуваючи у Польщі. На його написання поетесу спонукав сум за Батьківщиною.

Колекція з синім розписом про цінності, традиції та свободу. Вона про Батьківщину, що живе всередині нас. Вона про спокій, адже куди б вас не занесла доля, тепер ви можете взяти частинку України з собою. Колекція несе в собі меседж про силу бути українцем та любити попри все те, що просто зараз хтось намагається знищити.

З цією думкою відпустили у вільний політ «крилатих», бо зараз, як ніколи, важливо її одне одному дарувати.

Волошка — одна з дванадцяти квіток українського вінка, символу Матері-Землі. Вона й стала символом однієї колекції посуду. Розписуючи власноруч кожен пелюсток, в нього вклали й частинку свого життя.

Їжа є невіддільною частиною великоднього столу. Лінії, що перетинаються й замикаються у Великодній колекції— це лінії життя, які щоразу приходять в одну точку. До Бога. Вона стане вашим щоденним нагадуванням про те, що Бог завжди поруч і що б не відбувалось навколо — його ангели піклуються про нас на наших лініях життя.

Посуд розквітає в інтер’єрі, формує ритуали та сприяє новим звичкам, усмішкам і традиціям.

Від шматка глини — до розуміння власної ідентичності. Шлях експериментів, усвідомлень та одкровень. Посуд, створений власноруч.